- заразливий
- -а, -е.1) Який має здатність передаватися іншому (про хворобу).2) перен. Який легко переймається іншими, впливає на інших.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заразливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
заразливий — ва, ве, Пт. Хворий заразною хворобою, що легко може передаватись другим організмам … Словник лемківскої говірки
заразливість — вості, ж. Властивість за знач. заразливий … Український тлумачний словник
заразливо — Присл. до заразливий 2) … Український тлумачний словник
заразний — а, е. Те саме, що заразливий 1) … Український тлумачний словник
контагіозний — а, е, мед. Те саме, що заразливий 1); інфекційний. •• Контагіо/зна хворо/ба інфекційне захворювання, що передається шляхом прямого або непрямого контакту … Український тлумачний словник
причепливий — рідко причі/пливий, а, е. 1) Надмірно вимогливий до кого , чого небудь; прискіпливий. || У якому, під час якого виявляється посилена увага до найменших дрібниць. 2) зневажл. Занадто надокучливий, набридливий. || Власт. причепі (див. причепа I 2)) … Український тлумачний словник
чіпкий — а/, е/. 1) Здатний, спроможний ухопити, втримати що небудь, вчепитися за кого , що небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину) … Український тлумачний словник
моровий — ва, ве, Ол. 1. Славний, бравий, сильний, відважний. Але з тебе моровий хлоп! 2. Заразливий, зачумлений … Словник лемківскої говірки